Стівен Сакс – відзначений нагородами драматург, режисер, продюсер і художній керівник власного театру, який він заснував разом з Деборою Калвер у 1990 році. У 2019 році член міської ради Лос-Анджелеса Мітч ОʼФаррелл відзначив Сакса як “одного з великих громадян і художників у нашому місті”. Він є автором десятків пʼєс, які були створені в його театрі, по всій країні, в Лондоні та за його межами. Дізнавайтесь більше про те, де навчають акторській майстерності в Лос-Анджелесі. Далі на los-angeles-trend.
Біографія
Сакс народився 14 серпня 1959 року та виріс у Лос-Анджелесі. Він закінчив Театральну академію міського коледжу Лос-Анджелеса в 1980 році і працював актором у кіно, на телебаченні та в театрі. Він дебютував як професійний режисер у 1987 році з адаптацією “The Baron in the Trees” в “Ensemble Studio Theatre”, отримавши позитивні відгуки. Сакс став співзасновником “Fountain Theatre” у 1990 році разом з Деборою Лолор. Він керував театром як художній керівник з моменту його заснування, а також написав численні постановки.
“Fountain Theatre”
Стівен Сакс і Дебора Лолор заснували театр в 1990 році в двоповерховій будівлі в Східному Голлівуді і перетворили його на один з найбільш шанованих камерних театрів Лос-Анджелеса. Під керівництвом Сакса театр виграв нагороди та ставив нові пʼєси, які як відображали різноманітність Лос-Анджелеса, так і створили національну репутацію компанії. Театр створює мистецькі освітні програми для молоді по всій Південній Каліфорнії.
Театр отримав сотні нагород за всі сфери виробництва – від перформансу до дизайну декорацій для постановок. У 2020 році він був відзначений премією Маргарет Харфорд за стійку досконалість у театрі, представленої “Los Angeles Drama Critics Circle”. У ретроспективі наприкінці 2021 року театральний критик “Los Angeles Times” Чарльз Макналті назвав цей театр “найкращим камерним театром Лос-Анджелеса, який продовжує працювати набагато вище своєї голови. Жоден театр Лос-Анджелеса не зробив кращу роботу, попросивши нас переглянути наше життя через обʼєктив гострої сучасної драми цього року, ніж цей”.
Сакс був обраний південноафриканським драматургом Атхолом Фугардом як один з небагатьох режисерів у Сполучених Штатах для премʼєри своїх нових пʼєс. Співпраця сягала того часу, коли Сакс зняв премʼєру в Лос-Анджелесі “Дороги до Мекки” Фугарда в 2000 році. У 2004 році Сакс був обраний режисером світової премʼєри нової пʼєси Фугарда під назвою “Exits and Entrances”, яка отримала ряд нагород. Також він продовжував керувати регіональними постановками цієї пʼєси по всій країні та за кордоном. У 2008 році Сакс керував пʼєсою Фугарда “Перемога”. Ця постановка отримала номінації “Вибір критика” та “Кращий 2008 року” у “Los Angeles Times”. Станом на 2022 рік бюджет театру становив близько 1,3 мільйона доларів.
Після 34 років на посаді художнього керівника співзасновник “Fountain Theatre” Стівен Сакс оголосив, що йде на пенсію.
“Понад три десятиліття, витрачених на запуск, виховання, розвиток та керівництво зростанням театру, були найрадіснішими та значущими роками мого професійного життя”, – написав Сакс до ради директорів театру.
“Тисячі митців працювали на нашій сцені та в наших мистецьких освітніх програмах. Ми були домом для переможців премії Пулітцера та Тоні. Наша художня цілісність поважається на місцевому рівні та по всій країні. Ми сильні як організація. Та я втомився і з нетерпінням чекаю багатьох приємних років подорожей зі своєю дружиною, насолоджуючись нашими двома синами, можливо, написанням роману або двох”.
Театральні пʼєси
Сакс зіграв важливу роль у запуску та підтримці “Deaf West Theatre Company” в театрі “Fountain” у 1991 році. Компанія отримала нагороду “Tony Honors for Excellence in Theatre” за свою відому версію “ASL Big River” на Бродвеї в 2003 році. Його пʼєса про проблеми слуху та кохлеарні імплантати – “Sweet Nothing in My Ear”, була перетворена на телевізійний фільм з Джеффом Деніелсом та Марлі Метлін у головних ролях. Згодом фільм представили в залі слави “Hallmark” 20 квітня 2008 року. Телепʼєсу написав Стефан Сакс, а режисером фільму був Джозеф Сарджент. Згодом ця пʼєса виграла премію губернатора Каліфорнії за театральну майстерність.
Як драматург і режисер, Сакс здобув усі театральні нагороди в Лос-Анджелесі. Він був тричі номінований на премію “SDC Zelda Fichandler Award”. Його визнавали видатним режисером, який зробив унікальний і винятковий внесок у театр у своєму регіоні. Він був відзначений премією міської ради Лос-Анджелеса за “далекоглядний внесок у культурне життя Лос-Анджелеса”.
Стівен Сакс є автором сімнадцяти пʼєс, які були поставлені на сценах по всій території Сполучених Штатів, на Вест-Енді в Лондоні, перекладених іншими мовами та виконаних по всьому світу, а також перетворених на фільм “CBS” для телебачення. Серед пʼєс драматурга:
- “Історія людського інтересу” – світова премʼєра в Лос-Анджелесі у 2020 році;
- “Прибуття та відʼїзд” – світова премʼєра в Лос-Анджелесі у 2018 році. Ця пʼєса отримала нагороду “Вибір Критика” від “LA Times”;
- “Місіс Сміт їде до Вашингтона” – сценічна адаптація сценарію у 2019 році;
- “Всі люди президента” – адаптована пʼєса за сценарієм Вільяма Голдмана. Світова премʼєра відбулась в мерії Лос-Анджелеса;
- “Громадянин: Американська лірика” – пʼєса адаптована з відомої книги Клаудії Ренкін. Світова премʼєра у Лос-Анджелесі в 2015 році;
- “Сірано” – світова премʼєра відбулась у Лос-Анджелес. Робота отримала нагороду кола драматичних критиків Лос-Анджелеса як найкраща нова пʼєса;
- “Arrival & Departure” (Critic’s Choice, LA Times) – сценічна адаптація сценарію Вільяма Голдмана для “All the President’s Men”;
- сценічна адаптація “Claudia Rankine’s Citizen: An American Lyric” – переможець 2016 року “Stage Raw Award” за найкращу сценічну адаптацію;
- “Ловець снів”;
- “Міс Джулі: Літо Свободи”;
- “Гільгамеш”;
- “Відкрите вікно”,
- “Центральна авеню”. Ця пʼєса стала фіналістом літературної премії “ПЕН США”;
- “Солодке нічого в моєму вусі”;
- “День матері”;
- “Золоті ворота”. Отримала нагороду за найкращу пʼєсу.
Як сценарист Стефан створив пʼєси:
- “Bakersfield Mist”. Пʼєса здобула перемогу у конкурсі сценаріїв 2019 року;
- “Sweet Nothing in my Ear” – телепʼєса для “Hallmark Hall of Fame”, яка транслювалась на “CBS” з Марлі Метлін і Джеффом Деніелсом у головних ролях.
Нагороди драматурга
Під керівництвом Сакса театр також дебютував з новими пʼєсами таких видатних драматургів, як Роберт Шенккан, Тарелл Елвін Маккрейні, Мартина Маджок, Стівен Адлі Гіргіс, Даель Орландерсміт та Бранден Джейкобс-Дженкінс.
Сакс зіграв важливу роль у формуванні та ранньому розвитку театру “Deaf West”, надавши засновнику компанії, Еду Вотерстріту, офісний простір та сцену у театрі в 1991 році. У 21 столітті “Deaf West” є провідною театральною компанією для глухих у Сполучених Штатах, відзначена премією Тоні в 2004 році за інноваційну постановку мюзиклу “Big River”.
За свою роботу режисером і драматургом Сакс був відзначений у найтитулованіших виданнях світу – “New York Times”, “Los Angeles Times”, “San Francisco Chronicle”, “Chicago Tribune”, “American Theatre Magazine”, “Los Angeles Magazine”, “Back Stage”, “Variety”, “Hollywood Reporter”, “L.A. Stage Magazine”, “London Times”, “Wall Street Journal” та “National Public Radio”.
