Як на початку 20 століття створювали кіностудію “Universal Pictures”?

Американська кінокомпанія “Universal Pictures” стала найприбутковішою студією за результатами касових зборів 2023 року. За рік студія випустила 24 стрічки, серед яких “Брати Супер-Маріо в кіно”, “Оппенгеймер” і хорор “M3GAN”. Далі на los-angeles-trend.

Кінокомпанія є лідером створення кінокартин понад 100 років

Кіностудія заснована у 1912 році Карлом Лемлле, керівником звичайного галантерейного магазину. Якось, під час подорожі до Чикаго він побачив дешеві кінотеатри “nickelodeon”, що у перекладі означає “театр за п’ять центів”. Карла це вразило і він зрозумів, що людей приваблюють саме недорогі кінотеатри. Карл вирішує кинути магазин і купляє декілька простих театрів, а також починає створювати фільми самостійно. 30 квітня 1912 року з’являється фабрика “Universal”, назву якої він побачив на автобусі і вирішив використати для майбутньої кіностудії. 

“Universal Pictures” є найстарішим безперервним продюсером і дистрибʼютором фільмів у Сполучених Штатах. Подібно до того, як іконографія компанії залишалася незмінною, так само залишалася її фізична присутність у ландшафті Лос-Анджелеса: жодна інша велика голлівудська студія не створювала фільми у тому самому місці так довго, як “Universal”. 

“Universal” дав можливість людям спостерігати за зніманням фільмів

Перші фільми “Universal” були зняті на ранчо Оук-Крест наприкінці 1912 року. Оук-Крест і прилеглу власність офіційно охрестили універсальним містом, а “Universal” пропонувала автобусні тури з центру Лос-Анджелеса до своєї ділянки. Коли у 1915 році “тур” “Universal” офіційно відкрився, відвідувачам було дозволено дивитися вестерн, мелодраму, комедію та кримінальну драму на чотирьох знімальних майданчиках просто неба, які стояли поруч.

У павільйонах, що займали площу трохи менше одного квадратного кілометра, знімалися низькобюджетні мелодрами, вестерни та серіали, розраховані на мешканців провінції. Одним із ноу-хау Леммле стало рішення писати у титрах акторів під їхніми власними іменами, а не псевдонімами, як це було раніше.

З часом мережа кінотеатрів розширювалася і збільшувалася кількість кінопремʼєр. У 1928 році Карл Леммле-молодший почав будувати на студії павільйони, придатні для знімань звукового кіно. У 1928 році на екранах дебютував знаменитий персонаж Міккі-Маус. У 1930 році картина “На західному фронті без змін” (All Quiet on the Western Front), спродюсована Леммле-молодшим, була нагороджена премією “Оскар” як найкращий фільм року.

Фільми жахів стали найпопулярнішими у 40-х роках 20 століття 

Карл-молодший вигадав і новий продукт – серію фільмів жахів, які підтримали компанію за часів Великої депресії. Фільм “Дракула”, що вийшов у 1931 році, справив великий фурор і дав продюсерам студії впевненість, що вони знайшли формулу успіху і тему чудовиськ слід продовжувати. У період з 1920-х років і до початку 1940-х років кінокомпанія “Universal” мала великий успіх у глядачів. Тоді людям особливо подобалися фільми про монстрів: “Франкенштейн” (1931), “Мумія” (1932), “Людина-вовк” (1941). І саме “Universal” лідирувала у цьому жанрі.

У середині 1930-х років Леммле-молодший узяв курс створення високоякісних фільмів із великими бюджетами, проте не зміг виплатити кредити тож компанія була продана. На початок Другої світової війни студія повернулася до випуску мелодрам та дешевих вестернів. 

Кінокомпанія “Universal” була першовідкривачем важливих змін у кіноіндустрії 

У 1950 році зі студією підписав контракт президент компанії MCA (Music Corporation of America) Лью Вассерман (Lew Wasserman), згідно з яким його клієнт мав отримати не гонорар, а частину прибутку від прокату фільмів за його участю, знятих на “Universal”. З того часу така форма оплати акторської праці міцно увійшла до практики американського та світового кінобізнесу.

На відміну від інших голлівудських компаній, у яких було більше зірок, ніж є на небі чи мультиплікаційний персонаж, образ “Universal” у народній уяві викликає суперечності. Це було частково задумом. Не маючи власної мережі кінотеатрів чи будь-яких перших кінотеатрів, компанія постачала фільми десяткам тисяч незалежних кінотеатрів у центрі країни, і їй потрібен був різнорідний список фільмів, щоб залучити різноманітні, але популярні смаки. 

За іронією долі, саме малобюджетне жанрове виробництво принесло “Universal” престиж, якого прагнула компанія. Незалежно від того, комедії, вестерни чи жахи, саме у цих жанрах “Universal” не тільки сяяв, але й увійшов в історію кіно. 

З розпадом класичної голлівудської системи після указу “Paramount” у 1948 році, який заборонив монопольне володіння у виробництві, розповсюдженні та виставках, “Universal” нарешті отримав свої права. Її організаційна структура як студії з частин, а не як жорстко структурованого цілого, ідеально відповідала новій системі незалежних продюсерів і позаштатних талантів. 

Найбільш касовий фільм “Universal Pictures” за всю історію існування був знятий Стівеном Спілбергом. Фільм “Інопланетянин” мав надзвичайно низький бюджет – 10,5 мільйонів доларів, а заробив на переглядах 793 мільйонів доларів. Найдорожчим став “Кінг-Конг”, знятий Пітером Джексоном у 2005 році. Студія витратила на нього 207 мільйонів доларів, а виручила всього 550 мільйонів доларів.

Новий подих у студію вдихнув Стівен Спілберг зі своїми хітами: “Щелепи” (1975), “Інопланетянин” (1982) та “Парк Юрського періоду” (1993). До речі, деякі з цих франшиз десятиліттями відігравали важливу роль для “Universal”.

Головні франшизи кіностудії: “Монстри Universal”, “Парк Юрського періоду”, “Гидкий я”, “Форсаж”, “Назад у майбутнє” та “Джейсон Борн”.

Логотип компанії у минулому столітті одразу вражав узгодженістю дизайну та іконографії. Фільми належали до нової ери літаків, телефону та інших технологій сучасності, які зруйнували географічний простір навіть для простих громадян. Цей широкий кадр із космосу говорив багато про що. Протягом наступних 100 років логотип періодично модернізувався, додавався колір, змінювався рельєф поверхні земної кулі. 

У Лос-Анджелесі функціонує тематичний парк “Universal Studios Hollywood”

Це місце називають столицею розваг Лос-Анджелеса. Парк займає площу близько 150 гектарів та щорічно приймає понад 6 мільйонів відвідувачів. Тут не лише знімають фільми, а й проводять екскурсії, заглядають на знімальні майданчики, веселяться на тематичних атракціонах, відчувають на собі всю потужність спецефектів та зустрічаються на вулиці з улюбленими кіногероями.

Відвідувачі парку можуть покататися на атракціонах, вирушити на екскурсію кіностудією або прогулятися територією, відвідавши кілька шоу і зазирнувши у пару-трійку магазинчиків.

На атракціонах “Shrek 4-D”, “The Simpsons Ride” та “Despicable Me Minion Mayhem” видають 3D-окуляри і відправлять на “віртуальну прогулянку”. Для більшої реалістичності відвідувачів обприскують водою, розгойдують кабіну у різні боки, запускають запахи, що відповідають моменту тощо.

“Transformers: The Ride-3D” закине у гущу бійки трансформерів. Величезні залізяки “рубаються”, стрясаючи все навколо. На атракціоні “Revenge of the Mummy – The Ride” можна опинитися у стародавній гробниці, де лякатимуть муміями, що несподівано вискакують, і скарабеями, що повзають по ногах. Парком Юрського періоду можна покататися на надувному човні. У навколишніх джунглях чекатимуть трицератопси, птеродактилі та інші недружньо налаштовані динозаври.

Comments

...