Театральне мистецтво вабило глядачів у різні часи, адже у них з’являлася можливість ставати свідками художньої творчості, спостерігати на власні очі створення чогось грандіозного.
Останнім та найбільш екстравагантним, вишуканим кінопалацом, побудованим на Бродвеї, став Лос-Анджелеський театр. Це місце асоціювалося із невимовною розкішшю та високим мистецтвом. Більше про це, а також про бродвейську театральну групу розповість los-angeles-trend.
Історія Лос-Анджелеського театру
Він знаходився у центрі Лос-Анджелеса, був побудований між 1930 та 1931 роками. Проєктом займався відомий архітектор С. Чарльз Лі, який віддав перевагу декору у стилі французького бароко. Винятковим було величне шестиповерхове головне фойє, а також аудиторія на 2200 місць. Відвідувачі одразу помічали невеликі деталі, які складалися в єдине ціле, створюючи довершену картину достатку та гламуру Голлівуду 1930-х років. Мова йде про різьблені гіпсові орнаменти, дзеркала, стінописи, освітлені бухтами та інші елементи.
Замовником проєкту був Х. Л. Гамбінер, незалежний кіноекспонент із Чикаго. Ще одним його замовленням був The Tower Theatre, про історію якого можна почитати тут. Існує припущення, що надзвичайно розкішний інтер’єр театру був створений за зразком Дзеркальної зали у Версалі.
У серпні 1930 року розпочалися будівельні роботи, на той момент була викопана лише яма. Проте вже у січні 1931 року відбулося урочисте відкриття Лос-Анджелеського театру. Тож, знадобилося всього півроку на побудову культурного закладу з таким розмахом.
Доречно додати, що значно пришвидшило будівництво виготовлення архітектором Чарльза Лі гіпсових прикрас за межами об’єкту. Він привозив їх на територію театру по мірі готовності, де елементи збирали разом, неначе пазл.
В історію Лос-Анджелеського театру увійшов сер Чарльз Спенсер Чаплін. Це англійський комічний актор, режисер, композитор, який прославився в епоху німого кіно. Він допоміг профінансувати завершення будівництва театру. Тож, всі роботи вдалося завершити до відкриття з прем’єрою фільму Чапліна «Вогні міста» в січні 1931 року.
Останній кінопалац Бродвею
Лос-Анджелеський театр став останнім кінопалацом, побудованим на Бродвеї. Це можна пояснити наслідками Великої депресії, а також конкуренцією з боку Голлівудського бульвару («Великий білий шлях Заходу»).
Під час Другої світової війни відвідуваність була надзвичайно високою, адже робітники фабрик з радістю приходили на шоу до початку чи після закінчення змін. У 1982 році Лос-Анджелеський театр міг бути знесеним, коли бізнесмен Езат Деліджані вирішив придбати будівлю для збереження її краси та історичної цінності. Згодом його родина придбала ще три театри, після чого сформувала Бродвейську театральну групу.
Тож, відвідуваність згодом почала падати, аж поки у 1994 році двері Лос-Анджелеського театру не закрилися для публіки.
Неймовірно красиве та атмосферне місце багато років пустувало, хоча його можна було за бажанням орендувати у якості місця для проведення спеціальних заходів. Театр Лос-Анджелеса внесено до переліку Національного реєстру історичних місць.
Минуле та сучасне перетинаються
Історія Лос-Анджелеського театру продовжується, адже сучасні жителі Лос-Анджелеса можуть орендувати приміщення для різних подій. Яскравими прикладами таких заходів є кінопокази, спеціальні виступи, вечірки, весілля чи урочисті прийоми. Зала розрахована на 2000 глядачів на рівні оркестру та балкону. Ще додатково 2000 гостей може розміститися у великому лоббі, бальній залі та ресторані.
Часто невеликі приміщення Лос-Анджелеського театру орендують для проведення більш інтимних зустрічей. Наприклад, побачення в такій атмосфері здатне вразити романтичну натуру.
У глядацькій залі все обладнано на найвищому рівні для проведення живих сценічних виступів та кінопоказів. А вестибюль чи бальна зала стане ідеальним місцем для проведення яскравих подій, наприклад, костюмовану вечірку у стилі Лос-Анджелеса 1930-х років.
Лос-Анджелеський театр активно використовується для проведення зйомок, адже це місце не має собі рівних у Південній Каліфорнії. Наприклад, облицьовані мармуром туалети, бальні зали із скляною стелею не можуть нікого залишити байдужим.
Доречно додати, що дизайн фасаду, а також намет Лос-Анджелеського театру був використаний для театру Hyperion у Disney California Adventure, в Анахаймі.
Бродвейський театральний район Лос-Анджелеса
Він займає особливе місце у серцях багатьох поколінь міста, адже нагадує про час Золотого віку Голлівуду. Цей район містить найбільшу кількість історичних театрів та кінопалаців на одній вулиці в країні. Більша їх частина датується 1920-ми та 1930-ми роками.
Розваги завжди були особливістю Бродвею, а в першій половині 20-го століття цей район користувався неабияким успіхом як діловий та торговий центр – комерційна столиця країни. Часто елегантні багатоповерхові будинки Бродвею порівнювали з жвавими вуличками Нью-Йорку чи інших великих міст.
Історія та атмосфера цього місця переносить геть у інший час, коли квартал за кварталом вражали будівлі у стилі боз-арт, ар-деко чи Відродження. Приваблювали простотою ззовні, але неабиякою розкішшю театри Бродвею із мармурованими сходами, що вели до ошатних балконів, розкішних сидінь та високих стель, посипаних зірками.
Просторі та зі смаком зіставлені інтер’єри, позолочені конструкції у стилі рококо – це теж частина історії, яка на щастя збереглася до сучасних днів. Перед тим, як кіно заполонило душі глядачів, театр розквітав, згодом – будівлі театрів перетворювалися на кінопалаци, аж поки не закрили свої двері.
Атмосфера Бродвею
Трамваї щодня доставляли у цей район нетерплячих покупців та робітників, всіх тих, хто хотів розважитися. На вулицях було гамірно з самого ранку і до вечора. Театральний район Бродвею був важливою частиною головного маршруту, так званого коридору для ділової та комерційної діяльності.
Через поширення торгових центрів та кінотеатрів, а також внаслідок створення сучасного багатоповерхового фінансового району в південно-східній частині Даунтауну, район Бродвею почав повільно занепадати.
Бродвейська театральна група
Її було створено задля того, щоб зберегти чудові кінопалаци, побудовані у центральній частині Лос-Анджелеса на початку 20-го століття. До завдань бродвейської театральної групи відносять також відновлення первісної краси та величі даних закладів. У цю групу входять наступні театри.
- Лос-Анджелеський театр.
- Палацовий театр.
- Театр Вежа.
- Державний театр.
На відновлення архітектури, а також на внутрішнє оформлення даних театрів вкладені мільйони доларів. Наприклад, для відновлення оригінальних елементів дизайні, які сильно пошкоджені, необхідна допомога висококваліфікованих художників та ремісників для більш точної реконструкції.
Бродвейська театральна група подбала про сучасне освітлення, присутність електричних систем задля задоволення потреб сучасних виконавців. Цікаво, що відновлення та повторних запуск даних театрів став основним каталізатором у відродженні району Бродвею. Ці зусилля були доповнені ініціативою “Повернення Бродвею”, яку очолив член міської ради Лос-Анджелеса Хосе Уїзар.
