Джек Ніколсон один з найвидатніших акторів свого покоління. На додаток до величезної кількості культових ролей, Ніколсон виділяється неймовірною різноманітністю персонажів, яких він переконливо зобразив. Велика різноманітність характерів Ніколсона також зробила його одним з найзагадковіших акторів свого покоління, оскільки глядачі марно намагалися зʼясувати, яка з безлічі різних особистостей на екрані наближена до справжнього Ніколсона. Дізнавайтеся про життя та діяльність Кріса Пайна. Далі на los-angeles-trend.
Біографія
Джек Ніколсон народився 22 квітня 1937 року в американському містечку Нетун. Серед предків Джека були голландці, ірландці та італійці. Ще з дитинства хлопчика виховували бабуся Етель Мей Роадс і дідусь Джон Ніколсон. Вони вирішили доглядати за Джеком, щоб його матір Джун Френсіс змогла продовжити карʼєру танцівниці. Лише у 37 років актор дізнався, що ті, кого він називав батьками, насправді є його бабусею та дідусем. А власну рідну матір він вважав сестрою.
Одразу після закінчення школи Джек влаштувався на роботу у кіностудію “MGM” і там же потрапив на акторські курси. Джек Ніколсон дебютував у кіно у малобюджетному кримінальному фільмі 1958 року “Плакса-вбивця”. У стрічці він зіграв роль підлітка, який помилково вважає, що вчинив вбивство. Протягом 1960-х років він продовжував зніматися у малобюджетних фільмах жахів. Після невеликої ролі у похмурій комедії 1960 року “Лавка жахів” Ніколсон зʼявився у фільмах “Терор” (1963), “Задні двері у пекло” (1964), “Втеча у нікуди” (1965) і “Вогонь на поразку” (1966).
Популярність акторові приніс фільм “Безпечний їздок”, який вийшов на екрани у 1969 році. Ця роль принесла номінації на найпрестижніші премії кінематографа – “Золотий глобус” і “Оскар”. Через рік актор закріпив успіх. За гру у фільмі “Пʼять легких пʼєс” Ніколсона знову номінували на ці премії у номінації кращий актор. Але до 1975 року йому вдалося здобути бажану статуетку. І лише завдяки картині “Пролітаючи над гніздом зозулі” він став володарем премії “Оскар”. Цей фільм заснований на знаменитому однойменному романі Кена Кізі, розповідає про увʼязненого, якого розміщують у психіатричну лікарню, де медсестри та лікарі намагаються придушити його бунтівний дух. Ще за рік він знову отримав “Оскар” за кращу чоловічу роль другого плану у фільмі “Мова ніжності”. Свою третю статуетку Джек отримав за роль у картині “Краще не буває”.
Ніколсон зіграв одну з найвідоміших ролей у фільмі режисера Романа Поланського “Китайський квартал” 1974 року. Він зобразив приватного детектива Джейка Гіттеса, якому було доручено розслідувати вбивство. Ця роль принесла Ніколсону його четверту номінацію на “Оскар”, але він не виграв нагороду.
Протягом 1980-х років Ніколсон експериментував у творчості. Він все більше зʼявлявся на екрані у незвичних для себе ролях. Протягом десятиліття він зіграв кілька блискучих ролей: він зʼявився у ролі Юджина О’Ніла у фільмі 1981 року “Червоні”, а також у фільмі “Мова ніжності” (1983), за який він отримав ще один “Оскар”, і у ролі Джокера у фільмі “Бетмен” (1989). Ніколсон повернувся до кращої форми у 1990-х роках, зігравши ролі у таких фільмах, як “Кілька хороших хлопців” (1992) і “Краще не буває” (1997). Він продовжував отримувати визнання за такі фільми, як “Про Шмідта” (2002), “Управління гнівом” (2003), “Любов за правилами і без” (2003) і “Відступники” (2006).
Завершення акторської карʼєри
У 2013 році почали зʼявлятися повідомлення про те, що Ніколсон йде з акторської карʼєри у віці 76 років. У ЗМІ писали, що у легендарного актора проблеми з памʼяттю, і він більше не може згадати репліки, які від нього вимагали. Офіційних коментарів від Ніколсона з цього приводу не було. Його останнім фільмом була романтична комедія 2010 року “Звідки ти знаєш”.
За свою акторську карʼєру Ніколсон виконав безліч яскравих ролей: роль в одному з найстрашніших фільмів “Сяйво”, роль Джокера у фільмі “Бетмен” і роль перевертня у фільмі “Вовк”. Джек поповнював свою творчу скарбничку найрізноманітнішими картинами: від складних психологічних картин до легких комедій і трилерів.
Особисте життя
Джек Ніколсон завжди був серед красивих жінок. Серед його дівчат були найкрасивіші актриси і моделі. Та попри це, за своє життя Джек був одружений всього один раз. Дружиною стала акторка Сандра Найт. У пари народилася донька Дженніфер. Однак 8 серпня 1968 року пара розлучилася.
Після розлучення актор більше жодного разу не вступав в офіційний шлюб, при цьому мав тривалі та короткі романи. Йому приписують романтичні стосунки з такими зірками Голлівуду, як Мішель Пфайфер, Меріл Стріп та Анжелікою Гʼюстон. Крім дочки Дженніфер у Ніколсона ще четверо дітей від трьох різних жінок: Калеб Годдард, Ганні Голман, Лорейн і Реймонд Ніколсон.
Письменник Марк Еліот написав історію життя Ніколсона у книзі. Це ретельно досліджений і насичений життєпис, який розкриває дивовижну історію одного з найвидатніших акторів Голлівуду. Книга починається з дитинства Ніколсона, описуючи його складні стосунки з родиною та ранні роки, які сформували його особистість.
