“Red Hot Chili Peppers” — один з найвпливовіших американських рок-гуртів кінця 20 — початку 21 століття, чия творчість поєднала елементи фанку, альтернативного року, панку та психоделії. Заснований у Лос-Анджелесі на початку 1980-х років, колектив пройшов складний шлях творчих злетів, особистих драм і постійних музичних трансформацій. Їхня історія — це не лише хроніка альбомів і концертів, а й віддзеркалення змін у самій американській музичній індустрії. Далі на los-angeles-trend.
Формування гурту
Гурт був створений у 1982 році у Лос-Анджелесі під назвою “Tony Flow and the Miraculously Majestic Masters of Mayhem”. Його засновниками стали вокаліст Ентоні Кідіс, басист Флі, гітарист Гіллел Словак і барабанник Джек Айронс — друзі та однокласники з Fairfax High School. Перший виступ відбувся 16 грудня 1982 року у клубі Grandia Room на Голлівудському бульварі.
У 1983 році гурт взяв назву “Red Hot Chili Peppers” і почав активно виступати на клубній сцені Лос-Анджелеса. Того ж року менеджер Лінді Гоетц уклав контракт з EMI America та Enigma Records. Через зайнятість Словака й Айронса в іншому проєкті “What Is This?” у записі дебютного альбому брали участь гітарист Джек Шерман і барабанник Кліфф Мартінес.
Перший альбом “Red Hot Chili Peppers” вийшов у серпні 1984 року. Продюсером став Енді Гілл з гурту “Gang of Four”, який надав запису більш “радіоформатне” звучання. Хоча платівка отримала ротації на студентських радіостанціях і “MTV”, самі учасники були незадоволені надмірною “відполірованістю” матеріалу. Попри це продали близько 300 тисяч копій альбому. Це заклало фундамент майбутньої аудиторії гурту.
“Freaky Styley” і “The Uplift Mofo Party Plan”
Повернення Гіллела Словака та співпраця з продюсером Джорджем Клінтоном визначили напрямок другого альбому “Freaky Styley”, випущеного у 1985 році. Запис був пронизаний фанковою естетикою Parliament-Funkadelic і за участі Мейсіо Паркера та Фреда Веслі. Хоча комерційного прориву не сталося, гурт почав формувати власну музичну ідентичність.
Третій альбом “The Uplift Mofo Party Plan”, виданий у 1987 році, став єдиною студійною роботою з усіма чотирма оригінальними учасниками. Платівка потрапила до Billboard 200 і стала важливим етапом у розвитку гурту. Проте саме у цей період загострилися особисті проблеми, що призвело до трагічної смерті Гіллела Словака у червні 1988 року. Після цього Джек Айронс залишив колектив.
У 1988 році до гурту приєдналися гітарист Джон Фрушанте та барабанник Чед Сміт. Саме цей склад записав альбом “Mother’s Milk”, який вийшов у 1989 році та став першим комерційно успішним релізом гурту. Кавер на “Higher Ground” Стіві Вандера привернув широку увагу, а альбом отримав золотий статус у США.
Світова популярність
Підписання контракту з “Warner Bros. Records” і співпраця з продюсером Ріком Рубіном стали ключовими для гурту. Альбом “Blood Sugar Sex Magik”, випущений у 1991 році, перетворив “Red Hot Chili Peppers” на світових зірок. Сингли “Give It Away” та “Under the Bridge” очолили чарти, а продажі перевищили 12 мільйонів копій. Попри успіх, Джон Фрушанте важко переживав стрімку популярність і залишив гурт у 1992 році, що призвело до періоду нестабільності.
У середині 1990-х років гітаристом став Дейв Наварро. Альбом “One Hot Minute” 1995 року відрізнявся темним і важчим звучанням. Хоча платівка продалася мільйонними копіями, вона не повторила успіх попередника. У 1998 році Наварро залишив гурт.
Повернення Джона Фрушанте у 1998 році стало переломним моментом. Альбом “Californication” 1999 року став найбільш комерційно успішним у дискографії гурту, з продажами понад 16 мільйонів копій. Наступні релізи “By the Way” та “Stadium Arcadium” закріпили статус “Red Hot Chili Peppers” як одного з провідних рок-гуртів світу. “Stadium Arcadium” у 2006 році очолив “Billboard 200” і отримав кілька премій “Ґреммі”.
Після чергового відходу Фрушанте у 2009 році його замінив Джош Клінгхоффер. З ним були записані альбоми “I’m with You” та “The Getaway”. У 2019 році Фрушанте знову повернувся до гурту, а у 2022 році вийшли одразу два студійні альбоми — “Unlimited Love” та “Return of the Dream Canteen”.
Музичний стиль
“Red Hot Chili Peppers” відомі унікальним поєднанням фанку, альтернативного року та панку. Вони вплинули на розвиток жанрів funk metal, rap rock і nu metal, а також на ціле покоління музикантів. Тексти Ентоні Кідіса еволюціонували від провокаційних і гумористичних до глибоко особистих і рефлексивних, часто присвячених темам життя у Каліфорнії, втрат і відновлення.
У 2012 році гурт був введений до Зали слави рок-н-ролу. У 2022 році “Red Hot Chili Peppers” отримали зірку на Алеї слави у Голлівуді. Гурт продав понад 100 мільйонів платівок у світі, очолював “Billboard 200”, отримав шість “Grammy”, а альбоми “Blood Sugar Sex Magik”, “Californication” та “Stadium Arcadium” визнані класикою альтернативного року індустрією звукозапису. Їхній внесок у світову музичну культуру визнається як критиками, так і мільйонами шанувальників по всьому світу.
